На початку листопада у лісі в с. Чемеринці, в урочищі “Голий кінець”, біля панської дороги на Перемишлянщині, “чорні археологи” знайшли забиті до верху дві бочки з зерном.
Про це повідомляє видання Цинічний Львів, з посиланням на голову археологічної комісії у Науковому товаристві імені Шевченка в Європі, завідувач відділу Інституту релігієзнавства у Львівському музеї історії релігії Микола Бандрівський.
За словами науковця, скоріш за все ці дві бочки являються німими свідками жахливого голоду, який спідкав Галичину у 1947 році. Науковець також говорить, що навряд чи вдасться встановити чому особа, або люди, які закопали зерно за ним не прийшли.
“Але отакі пам’ятки своєю несподіваною появою у нашому сьогоденні, ніби стукають у серце кожного з нас, щоб ми не забували ті лиховісні перші повоєнні роки під червоними звіздами“, – написав Микола Бандрівський.
Як повідомили у КЗ Історико – краєзнавчий музей м. Перемишляни, 10.11.2021 року троє чоловіків вирішили передати дані бочки у згаданий музей.
Жителями м. Перемишляни: Миколою Олійником, Бартківим Геннадієм та Серком Володимиром було зроблено особливий подарунок – бочки з зерном, які можливо є свідками голодомору 1946 – 1947 років. Ці бочки були знайдені в лісі с. Чемеринці, в урочищі “Голий кінець”, біля панської дороги.”, – зазначають у музеї.